Щодо оподаткування спадщини у виглядi земельного сертифiката
Лист, Державна податкова адмiнiстрацiя України
ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА АДМIНIСТРАЦIЯ УКРАЇНИ
Л И С Т
12.09.2006 N 4827/Ж/17-0715
Державна податкова адмiнiстрацiя України розглянула лист щодо
оподаткування спадщини, одержаної у виглядi земельного
сертифiката, i повiдомляє.
Указом Президента України вiд 08.08.95 N 720( 720/95 ) "Про
порядок паювання земель, переданих у колективну власнiсть
сiльськогосподарським пiдприємствам i органiзацiям" (ст. 1)
визначено, що паювання земель передбачає визначення розмiру
земельної частки (паю) у колективнiй власностi на землю кожного
члена колективного сiльськогосподарського пiдприємства,
сiльськогосподарського кооперативу, сiльськогосподарського
акцiонерного товариства без видiлення земельних дiлянок в натурi
(на мiсцевостi).
Право на земельний пай засвiдчується Сертифiкатом на право на
земельну частку (пай), який видається сiльською, селищною або
мiською радою.
Вiдповiдно до ст. 17 Роздiлу X Земельного кодексу України вiд
25.10.01. N 2768-111( 2768-14 ) сертифiкати на право на земельну
частку (пай), отриманi громадянами, вважаються правовстановлюючими
документами при реалiзацiї ними права вимоги на вiдведення
земельної частки (паю) в натурi (на мiсцевостi) вiдповiдно до
законодавства.
Таким чином, сертифiкат на право на земельну частку (пай)
засвiдчує право вимоги, тобто майнове право його власника (глави
12 та 13 Цивiльного кодексу України( 435-15 ).
Вiдповiдно до частини "в" пп. 13.2.1 п. 13.2 ст. 13 Закону
України вiд 22.05.03 N 889 ( 889-15 ) "Про податок з доходiв
фiзичних осiб" оподаткуванню за ставкою п. 7.1 ст. 7 Закону
(13% на перiод 2004 - 2006 роки) пiдлягає вартiсть об`єктiв
комерцiйної власностi, до яких, зокрема, вiднесено корпоративнi
права та майновi права (такi як право на iнтелектуальну
(промислову) власнiсть тощо), успадкованих будь-якими особами
незалежно вiд ступеня їх спорiднення з спадкодавцем.
Виходячи iз наведеного фiзична особа - платник податку, який
одержав протягом звiтного податкового 2005 року дохiд у виглядi
земельного сертифiката, зобов`язаний був включити його вартiсть до
складу загального рiчного оподатковуваного доходу та подати до
1 квiтня 2006 року рiчну податкову декларацiю до податкового
органу за мiсцем своєї податкової адреси (мiсце постiйного або
переважного проживання платника податку) та сплатити податок з
його вартостi.
Податковi органи не мають законодавчих пiдстав для звiльнення
платникiв вiд сплати податку з будь-яких одержаних ними доходiв, в
т. ч. iз спадщини.
Разом з тим, пiдпунктом 14.4.4 пункту 14.4 статтi 14 Закону
України вiд 21.12.2000 N 2181( 2181-14 ) "Про порядок погашення
зобов`язань платникiв податкiв перед бюджетами та державними
цiльовими фондами" встановлено, що будь-який платник податкiв має
право вимагати розстрочення чи вiдстрочення його податкових
зобов`язань, а орган, уповноважений приймати рiшення з таких
розстрочень, вiдстрочень, зобов`язаний задовольнити таку вимогу у
разi коли пiдстави, наданi платником податкiв як об?рунтування
такого розстрочення, вiдстрочення, є тотожними пiдставам, наданим
iншими платниками податкiв, щодо податкових зобов`язань яких були
прийнятi вiдповiднi рiшення.
Також, вiдповiдно до статтi 1 Закону України вiд 25 червня
1991 року N 1251( 1251-12 ) "Про систему оподаткування" Верховна
Рада Автономної Республiки Крим i сiльськi, селищнi, мiськi ради
можуть встановлювати додатковi пiльги щодо оподаткування у межах
сум, що надходять до їх бюджетiв.