Укладення договору довiчного утримання (догляду), його правовi наслiдки та вiдмiннiсть вiд спадкового договору
Договiр довiчного утримання (догляду), як один iз рiзновидiв договору ренти, є альтернативою договору дарування у тих випадках, коли особа за життя має намiр, але за певних умов, розпорядитись належним їй на правi власностi майном.
Коновал Наталя Начальник вiддiлу органiзацiйного забезпечення та контролю за дiяльнiстю органiв нотарiату Департаменту нотарiату та реєстрацiї адвокатських об’єднань Мiнiстерства юстицiї України
Саме за договором довiчного утримання (догляду) вiдчужувач передає набувачевi у власнiсть житловий будинок, квартиру або їх частину, iнше нерухоме або рухоме майно, яке має значну цiннiсть, взамiн чого набувач зобов’язується забезпечувати вiдчужувача утриманням та (або) доглядом довiчно.
Такий договiр укладається в письмовiй формi та пiдлягає нотарiальному посвiдченню, а якщо предметом договору є нерухоме майно, – то й державнiй реєстрацiї.
Право власностi на майно, передане по договору довiчного утримання, виходячи з визначення поняття цього договору та, враховуючи встановлену законодавством форму, виникає з моменту нотарiального посвiдчення договору, а якщо договiр пiдлягає державнiй реєстрацiї – з моменту такої реєстрацiї.
Однак, до смертi вiдчужувача право розпорядження майном, переданим за договором довiчного утримання (догляду) законодавчо обмежене. Так, до смертi вiдчужувача набувач позбавлений права продавати, дарувати, обмiнювати чи передавати в заставу майно, отримане за цим договором. З метою дотримання набувачем зазначених обмежень, при нотарiальному посвiдченнi договору нотарiусом накладається заборона на вiдчуження такого майна.
Сторонами договору довiчного утримання є вiдчужувач та набувач, при цьому вiдчужувачем за цим договором може бути будь-яка фiзична особа, незалежно вiд вiку та стану здоров’я, а набувачем – фiзична особа, яка здатна надавати вiдчужувачевi обумовлене договором забезпечення, тобто повнолiтня дiєздатна фiзична особа, а також юридична особа або ж кiлька фiзичних осiб, якi отримують майно на правi спiльної сумiсної власностi, а їх обов’язок по утриманню (догляду) вiдчужувача є солiдарним, тобто таким, за яким у вiдчужувача є право вимагати виконання обов’язкiв за договором як вiд усiх набувачiв, так i вiд кожного з них окремо.
Договiр довiчного утримання (догляду) може бути укладений також на користь третьої особи. Факт перебування такої особи в родинних стосунках з вiдчужувачем юридичного значення не має. Укладення такого договору можливе у випадку вiдсутностi у третьої особи, на користь якої укладається договiр, коштiв для проживання або ж її хворобливий стан, у зв’язку з яким вона потребує постiйного догляду i, при цьому, вiдсутнiсть у неї майна, яке може бути передане за договором довiчного утримання.
При укладеннi зазначеного договору з метою належного його виконання мають бути чiтко встановленi права та обов’язки сторiн. Так, набувач зобов’язаний надавати вiдчужувачевi довiчне матерiальне забезпечення (у натуральнiй та грошовiй формi) та/або догляд, строки та види якого також визначаються договором та поховати вiдчужувача, навiть якщо такий обов’язок договором не передбачений.
За необхiдностi, та у разi, якщо такий обов’язок передбачений договором, набувач зобов’язаний забезпечити вiдчужувача житлом, при цьому в договорi конкретно визначається той об’єкт нерухомого майна (чи його частина), в якiй вiдчужувач буде проживати.
Договiр довiчного утримання (догляду) за своєю юридичною природою подiбний до спадкового договору, який також укладається мiж вiдчужувачем, що є власником майна та набувачем, на якого покладається обов’язок виконувати розпорядження вiдчужувача i який, у разi смертi останнього, набуває право власностi на його майно.
Набувач по спадковому договору може бути зобов’язаний вчинити певну дiю майнового або немайнового характеру до вiдкриття спадщини або пiсля її вiдкриття (наприклад, сплатити вiдчужувачу чи на користь третiх осiб частинами чи одноразово визначену грошову суму, виконати розпорядження щодо обряду та мiсця його поховання та iнше).
Права вiдчужувача за договором полягають у тому, що вiн може робити певнi розпорядження i вимагати їх виконання, а внаслiдок укладення спадкового договору у нього виникають обов’язки не вiдчужувати майно, визначене у спадковому договорi, не заповiдати його.
Вiдмiннiсть спадкового договору вiд договору довiчного утримання (догляду) пов’язується з моментом набуття права власностi. Якщо за договором довiчного утримання право власностi у набувача виникає з моменту посвiдчення договору (у випадках, встановлених законодавством – з моменту державної реєстрацiї договору), то право власностi за спадковим договором переходить до набувача тiльки пiсля смертi вiдчужувача. Набувач за цим договором, за життя вiдчужувача, має лише можливiсть придбання права на майно в майбутньому за умови виконання вимог, зазначених у договорi.
Аналiзуючи нотарiальну практику щодо укладення та посвiдчення договорiв довiчного утримання (догляду) та спадкових договорiв слiд зазначити, що спадковi договори за час дiї нового Цивiльного кодексу України не стали поширеними, скорiше навпаки, – їх укладення та посвiдчення носить поодинокий характер, тодi як кiлькiсть укладених договорiв довiчного утримання (догляду) з року в рiк зростає.
