Надання послуг на вiтчизняному ринку нерухомостi з часiв здобуття Україною незалежностi перебуває у так би мовити "вiльному плаваннi". Спецiального законодавчого регулювання не було, хоч про його необхiднiсть увесь час йдуть розмови. I ось, здається, намiтилися кардинальнi змiни...
Закон про рiелторську дiяльнiсть. Далi буде?...
Надання послуг на вiтчизняному ринку нерухомостi з часiв здобуття Україною незалежностi перебуває у так би мовити "вiльному плаваннi". Спецiального законодавчого регулювання не було, хоч про його необхiднiсть увесь час йдуть розмови. I ось, здається, намiтилися кардинальнi змiни – у Верховнiй Радi V скликання 27 квiтня 2007 року було зареєстровано проект Закону України "Про рiелторську дiяльнiсть". Право законодавчої iнiцiативи реалiзував народний депутат Iгор Прасолов.
Проте, не зовсiм однозначно рiелторське спiвтовариство сприйняло цю новину. I хоча зауваження до законопроекту є майже у всiх учасникiв ринку, але думки професiоналiв роздiлилися: однi виступають за прийняття "хоча б такого закону", другi категорично не сприймають принципу "краще такий, нiж нiякого", третiм до вподоби концепцiя та iдеї нормативного акту, але з певними коригуваннями та внесенням доповнень i змiн. Одним словом, байдужим проект закону не залишив жодного з рiелторiв. Чи не найактивнiше виступає за його прийняття, i то якнайшвидше, Асоцiацiя фахiвцiв з нерухомостi України. Для роз`яснення своєї позицiї ця громадська органiзацiя скликала прес-конференцiю. Доводити журналiстам та всiм зацiкавленим особам необхiднiсть ухвалення даного законопроекту прийшли президент Асоцiацiї Олександр Бондаренко, вiце-президент з питань законодавчого регулювання ринку нерухомостi Вiктор Несин, член ради АСНУ
Українська правда
Лiдери перевиборiв уже забивають бiллборди. СПУ поки тiльки примiряється
Ющенко посилив СБУ ще одним заступником
Колiцiанти хочуть зробити собi харакiрi на очах опозицiонерiв
Плющ попереджає Януковича про особисту вiдповiдальнiсть за енергоконтракти
Вiктор Ющенко пустив за порiг
та керiвник Донецького регiонального вiддiлення Сергiй Тюрiн, вiце-президент i керiвник Тернопiльського регiонального вiддiлення Юрiй Венгринович.
Автора!
Чому саме Iгор Прасолов узявся за розробку проекту закону – невiдомо. Не змогли пояснити цього i члени АСНУ. За їхнiми словами, вони зверталися загалом до депутатського корпусу, мотивуючи необхiднiсть закону, який би регулював рiелторську дiяльнiсть в Українi. I єдиним, хто вiдгукнувся, був саме депутат-"регiонал" Iгор Прасолов. "Потiм робоча група АСНУ розробила концепцiю закону, а згодом виступила консультантом даного законопроекту", – сказав Вiктор Несин. Також, за словами учасникiв прес-конференцiї, до остаточної реєстрацiї законопроекту Асоцiацiя висувала ряд побажань i зауважень. Однi з них були врахованi, але бiльшiсть, на жаль, так i не знайшла своє вiдображення в остаточному варiантi.
Загалом залишається незрозумiлим, чому така iнiцiатива належить саме цьому депутатовi. Вiдомо, що Iгор Прасолов народився в Росiї, має вищу економiчну освiту, трудову дiяльнiсть почав учнем електрослюсаря, та вже у 2000-2005 роках – генеральний директор ЗАТ "Сiстем Кепiтал Менеджмент". Жодного натяку на хоча б яку-небудь причетнiсть до рiелторської практики на сторiнках бiографiї депутата не знайдено. Втiм, це аж нi в якому разi не є свiдченням непрофесiйностi Iгоря Прасолова щодо ринку нерухомостi. Просто цiкаво: оскiльки вiн є єдиним автором законопроекту, то якими критерiями (досвiдом?) керувався, коли однi пропозицiї АСНУ враховував, а iншi – вiдхиляв?...
Всi "за". Ну майже.
Як сказав Олександр Бондаренко, метою зустрiчi з журналiстами було "розвiнчання мiфiв щодо ринку нерухомостi, загалом, та законопроекту "Про рiелторську дiяльнiсть", зокрема". На його думку, загальному "одобрямсу" заважають мiфи, якi продукуються несумлiнними рiелторами та просто "несвiдомими". "Мiфи про непотрiбнiсть цього закону зародилися у 1996 роцi пiсля з`їзду рiелторiв України. Певна група виступила проти законодавчого регулювання", – стверджує президент АСНУ. Натомiсть нинi, принаймнi серед членiв Асоцiацiї, суттєвих зауважень i заперечень нема. На питання "а хто категорично проти?" Олександр Бондаренко вiдповiв: "Здається, Гiльдiя рiелторiв України".
З таким дружнiм схваленням всерединi Асоцiацiї даного законопроекту мiг би позмагатися хiба що з`їзд КПРС. Зокрема, Сергiй Тюрiн сказав: "У рамках Донецького регiону була бурхлива реакцiя – гарна, позитивна. У всiх думка однозначна. Бiльшiсть пiдтримують, у тому числi й самi клiєнти". Розказав про суцiльне схвалення i Юрiй Венгринович: "У регiонах пройшли жвавi дискусiї. Всi зiйшлися на думцi, що закон потрiбен рiелторам, зокрема обов`язковi правила для всiх, та клiєнтам – гарантiя захисту надання якiсної послуги". Проте, яким чином прописано у законопроектi гарантiю якiсної послуги, нiхто з присутнiх не змiг пояснити. За всiх довелося вiдповiдати Олександровi Бондаренку. Вiн вiднiс регулювання цього питання до Кодексу етики. "Ну не можна в законi виписати все!", – резюмував президент АСНУ.
Вiдомо, що проти закону саме тому, що там не прописанi механiзми надання якiсних послуг, активно виступає Артур Оганесян, управляючий партнер компанiї Parker&Obolensky. Втiм, чи є це приводом заперечувати загалом прийняття закону?
Одна для всiх Палата
Найбiльше запитань до законопроекту виникають щодо створення Рiелторської Палати України. На цей орган покладаються i лiцензування рiелторської дiяльностi, i квалiфiкацiя рiелторiв, i розгляд скарг, i контроль за дотриманням норм закону... Згiдно iз законопроектом, формується Палата з дев`яти членiв, шестеро з яких – представники АСНУ, решта – вiд державних органiв (Мiнiстерства юстицiї, Фонду держмайна та Державного комiтету iз земельних ресурсiв). Таким чином, представники АСНУ зможуть ухвалювати рiшення самостiйно, маючи переконливу бiльшiсть.
У цьому контекстi знаковою є обмовка Вiктора Несина. "Рiелтору, для того, щоб пройти сертифiкацiю, треба бути обов`язково членом Асоцiацiї", – сказав вiн. I хоча згодом
Вiктор Несин намагався дещо послабити свою категоричнiсть, майже заперечуючи сказане, та враження вiд цих слiв залишилося неоднозначне. Олександр Бондаренко спробував заспокоїти, мовляв корупцiї у Рiелторськiй Палатi не буде, адже орган колегiальний, всiх "не пiдкупиш". Можливо. А як бути з корпоративною солiдарнiстю?...
Як випливає зi слiв президента Асоцiацiї, робоча група рекомендувала автору законопроекту, щоб не лише їхня громадська органiзацiя формувала Палату, а й iншi. Проте цю думку Iгор Прасолов не врахував.
До дiяльностi Палати виникає чимала кiлькiсть й iнших питань. Наприклад, чи не стане такий принцип її формування iнструментом боротьби з конкурентами, якi не входять до органiзацiї через створення штучних перешкод в отриманнi свiдоцтва? Або РПУ може встановити таку плату за складання iспитiв чи за отримання свiдоцтва, що буде пiд силу лише великим, "розкрученим" компанiям, таким чином ставлячи невеликi агентства перед фактом уходу з ринку? Не дає вiдповiдей закон i про механiзми запобiгання таким явищам. Зрештою, хто буде здiйснювати нагляд за дiяльнiстю самої Палати? Чи всi незгоднi з її рiшеннями можуть звертатися тiльки до суду?
"Мета закону – вилучення з ринку людей, якi називають себе фахiвцями, але не є такими", – заявив Олександр Бондаренко. Тож, органом "вилучення" стане саме Рiелторська Палата?
Про грошi
Не обминули увагою учасники конференцiї й питання фiнансування дiяльностi Палати. Апарат, який обслуговуватиме цю органiзацiю, потребуватиме зарплатнi. У законi про це нiчого не сказано. Президент АСНУ припустив, що джерелом фiнансування може бути плата чи за складання квалiфiкацiйного iспиту, чи за отримання свiдоцтва. Знову ж таки, все це вирiшуватиме вже сама Палата. Цiкаво iнше. Дев`ять членiв РПУ виконуватимуть свої функцiї на громадських засадах, отже матерiальної винагороди за це не отримуватимуть? Одночасно тут виникає й iнше питання, а чи впораються вони i з проведенням квалiфiкацiйних iспитiв, i з сертифiкацiєю суб`єктiв рiелторської дiяльностi, i з розглядом скарг, сумiщаючи громадську активнiсть, бiзнесовi справи та дiяльнiсть в Рiелторськiй Палатi України?
Є в законопроектi норма про "штрафнi санкцiї для порушникiв закону". Анi слова, проте, не сказано, хто встановлює їх розмiр, яким чином вирiшуватиметься питання про їх застосування, зрештою – куди пiдуть отриманi кошти? В бюджет, на фiнансування дiяльностi Палати чи ще кудись. Олександр Бондаренко, як i на всi iншi "прогалинi" у проектi закону, реагує так само: "Все вирiшиться потiм. Самими рiелторами". Тобто Рiелторською Палатою, бiльшiсть у якiй складатимуть представники АСНУ?
Пiсляслово
Безперечно, ситуацiя, коли ринок нерухомостi живе своїм "окремим життям", а рiелторська послуга "регулюється" лише Кримiнальним кодексом, не є нормальною. В iсторiї нашої країни уже був випадок, коли пiдготували схожий законопроект, та вiн, на жаль, так i не був прийнятий. Сподiваємось, що нинiшнiй проект закону "Про рiелторську дiяльнiсть" не повторить долю свого попередника. Але...
Чи потрiбен закон, який має бiльше питань, нiж вiдповiдей? Всi ми прагнемо цивiлiзованого ринку, професiйних вiдносин та якiсних послуг. Чи сприятиме цьому закон, у якому навiть не передбачено страхування професiйної вiдповiдальностi? Мабуть, єдиний вихiд iз ситуацiї – зробити все можливе, аби до остаточного ухвалення закону виписати його таким, який би не "задовольняв усiх" (вiдомо, якi наслiдки можуть мати компромiснi варiанти), а просто вiдповiдав здоровому глузду, знiмав усi питання про корупцiю та не мав "бiлих плям", якi кожен трактував би по-своєму...
