Друг-однолiток просить молитися за його молоду сiм`ю. Менi стало моторошно – невже щось зi здоров`ям? Виявилося – сiм`я бере кредит на однокiмнатну. Пiд Києвом. При середнiй київськiй зарплатi – це, як у Василя Стефаника, важко нести пiд гору свiй хрест.
Мiй друг познайомився з майбутньою дружиною пiд час революцiї. Тогочаснi студенти, "дiти революцiї", кидали себе пiд автобуси, на яких бюджетникiв вiдправляли органiзовано голосувати. Були готовi кидатися хоч пiд танки. Танкiв не було, але запалу боротися – хоч вiдбирай.
Сьогоднi тогочаснi студенти створюють сiм`ї. Народжують дiтей. Дочекатися ще одної революцiї – житлової не у всiх вистачає терпiння. Подають документи на кредит.
Десь в туманi своєї недiєвостi i малозначущостi випала з поля уваги державна програма молодiжного кредитування. Хтось з молодi отримав молодiжний кредит пiд 5% рiчних? Може це та молодь, що приїздила забирати документи на кредит на батькiвських iномарках?
Найсвiжiша iнiцiатива президента доступного житла вже стала об`єктом справедливої критики. Дай чиновникам розпоряджатися черговими мiльярдами – i уважно слiдкуй наступного року за динамiкою iндексу корупцiї в Українi.
На цьому фонi голки багатоповерхiвок, що пiдпирають київське небо, дiрявлять й свiдомiсть. Ось все новi i новi будинки, а нинiшнi цiни вiд минулорiчних вiдрiзняються як Черновецький вiд мера європейського столицi.
Може варто пiти ва-банк, проклавши дорогу в якийсь з банкiв за кредитом?
Саме до цього пiдштовхують покупцiв будiвельники, рiелтори i посередники. Недарма на професiйному жаргонi їх називають "ростишки". Завдяки й постiйному нагнiтанню ситуацiї на ринку впродовж останнiх рокiв цiни на житло потягнулися в космiчну далечiнь.
В хiд йшли i йдуть навiть абсурднi "аргументи". З мiсяць тому один з найбiльших "ростишек", власник компанiї i спонсор київських виборiв переконував, що київськi цiни будуть рости, адже вони ще не наздогнали.... московськi!
Однак невдовзi житлова "революцiя" у виглядi iпотечної кризи вiдбудеться. Сприятливi фактори на свiтовому ринку i цiлеспрямованi зусилля ентузiастiв, якi вiрять в змiни – достатнiй iмпульс.
На початку лютого один 30-ти лiтнiй київський пiдприємець висловив вголос те, що практично у кожного на думцi: нинiшнi цiни на нерухомiсть є "вiртуальними", i оголосив вiйну забудовникам i посередникам. Iнiцiатор "вiйни" за визначенням не програє її, адже має переконання, що змiна ситуацiї хоч на 0,001% вже вартує вкладених зусиль.
Iнiцiатива пiдприємця пiд назвою "Кризi – так!" вже вийшли з iнтернету оффлайн. Налiпки на автомобiлях, футболки, i непiдробний iнтерес журналiстiв до iнiцiативи дають чим далi, тим бiльший розголос. Хоча традицiйних скептикiв в стилi "скiльки йому за це заплатили?", "все одно нiчого не видне!" теж вистачає.
Iнiцiатор – один з тих "дiтей революцiї", хто при всьому сьогоднiшньому хаосi, залишився тверезо мислити. Базовим показником для цiни житла в свiтi є коефiцiєнт спiввiдношення "реальна середня зарплатня до цiна кв. метра". В Українi такий коефiцiєнт значно вищий як у європейських країнах.
Iнiцiатор, пам`ятаючи досвiд солiдарностi людей пiд час попередньої революцiї, переконаний, його iдею пiдтримають не тiльки молодi сiм`ї.
Що робити сьогоднi киянам i мешканцям великих мiст? Iнiцiатор пропонує головнi кроки: утриматися на даному етапi вiд купiвлi нерухомостi, не брати кредити на нерухомiсть, вивчати можливостi для зменшення оренди площ для малого i середнього бiзнесу.
Важливим є психологiчний момент – поширювати переконання, що iпотечна криза вже настає.
Цiни на квартири впадуть на 50% вже до осенi. $1200 замiсть $2500 – це i є конкурентно ринкова цiна на житло в Києвi. Всi передумови для цього iснують. Ринок практично стоїть, банки зробили бiльш жорсткi умови кредитування, а пропозицiя житла збiльшилася у два рази...
Крiм того, привiт з Америки! На помилках варто вчитися.
Прикладом, що надихає учасникiв iнiцiатив, є досвiд країн Балтiї. За неповний останнiй рiк цiни на житло там впали на 30%.
В Естонiї, Латвiї i Литвi ситуацiя була неймовiрно подiбною до української. Спекуляцiї на ринку, галопоподiбний стрибок цiн – до 60% щорiчно, великi iнвестицiї (переважно iноземнi) в ринок житла з метою надприбуткiв i самовпевненiсть забудовникiв, що цiни можуть тiльки пiдвищуватися, але не знижуватися.
Як наслiдок – сьогоднi в країнах Балтiї практично нiхто не купує житло. В суспiльствi панує переконання, що цiни найближчим часом ще бiльше впадуть. Найбiльша естонська будiвельна компанiя YIT Ehitus була змушена двiчi з початку року знижувати цiни на виставлене житло.
Хто перший заговорить мовою естонцiв в Києвi? Київмiськбуд? Житло-iнвест? Познякижилбуд? Рiелтори? Покупцi зустрiнуть оплесками...
