Вопрос: Хочу приобрести квартиру в строящемся доме. Но в договоре о долевом участии в строительстве предусмотрен пункт о том, что я дополнительно должен уплатить паевой взнос на создание инженерно-транспортн ой инфраструктуры города. Вправе ли фирма-застройщик?
Ответ: Согласно действующему законодательству паевой взнос на создание инженерно-транспортной инфраструктуры города Вы обязаны уплатить при покупке нежилого помещения. Когда же приобретается квартира, это совсем не обязательно. Однако фирма-застройщик вправе включить такое требование в договор о долевом участии в строительстве. Так что если данный пункт Вас не устраивает, придется отказаться от заключения договора.
http://cnk.com.ua/
Вопрос: В течение какого времени продавец вправе требовать признания договора купли-продажи квартиры недействительным?
Ответ: — По закону данный договор может быть признан недействительным в течение трех лет со дня его заключения или с того дня, когда об этом стало известно лицу, оспаривающему правомерность сделки. Это так называемая общая исковая давность — срок, в течение которого заинтересованное лицо может обратиться в суд с требованием о защите своего права или интереса.
http://cnk.com.ua/
Вопрос: Недавно я получил в наследство половину трехкомнатной квартиры (две комнаты — 9 и 18 метров). Однако собственник другой половины, который сейчас проживает в данной квартире, не впускает меня туда. Как быть?
Ответ: У Вас такие же права на квартиру, как и у другого сособственника. Поэтому если он препятствует Вам пользоваться квартирой, можно обратиться к участковому инспектору, а затем в суд с исковым заявлением о вселении.
http://cnk.com.ua/
Вопрос: Сусіди по новому будинку переобладнали загальну сходову клітку — поставили броньовані двері на дві квартири. Тепер ми змушені переносити дитячу коляску над перилами на руках. Чи законні такі дії сусідів?
Ответ: Нині чинною є Постанова Кабінету Міністрів від 08.10.1992 р. № 572 «Про механізм впровадження Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» (із змінами, внесеними згідно з постановами Кабінету Міністрів від 17.05.1994 р. № 316, від 31.07.1995 р. № 588 та від 24.01.2006 р. № 45).
Правилами користування приміщеннями житлових будинків, затвердженими цією Постановою, визначено права та обов'язки власників та наймачів (орендарів) приміщень цих будинків. Зокрема, вони мають право на переобладнання і перепланування житлових й підсобних приміщень, балконів та лоджій за відповідними проектами без обмеження інтересів інших громадян, які тут проживають, з дозволу власника будинку (квартири) та органу місцевого самоврядування, виданого в установленому порядку.
Водночас згідно із законодавством ця категорія осіб зобов'язана дотримуватися вимог нормативно-правових актів у сфері житлово-комунальних послуг, використовувати приміщення житлового будинку за призначенням, забезпечувати збереження житлових і підсобних приміщень та технічного обладнання.
Спори, що виникають під час користування приміщеннями в таких будинках, розв'язуються шляхом проведення переговорів між учасниками спору або в судовому порядку.
http://cnk.com.ua/
Вопрос: Яким чином оформлюється переобладнання житлових приміщень у нежитлові?
Ответ: Відповідно до чинного Житлового кодексу УРСР житлові будинки і приміщення призначаються для постійного проживання громадян.
Крім того, враховуючи вимоги законів «Про приватизацію державного житлового фонду» та «Про власність», а також Цивільного кодексу України щодо володіння, користування і розпорядження майном, яке знаходиться у спільній частковій власності, у випадку, коли в житловому будинку є приватизовані квартири, для переобладнання приміщень такого будинку під офіси, торговельні організації тощо із задіянням місць загального користування необхідна згода власників приватизованих квартир.
Використання житлових приміщень з іншою метою проводиться у разі визнання їх непридатними для проживання з подальшим переведенням у нежитлові, що регламентується Житловим кодексом УРСР та Постановою Ради Міністрів УРСР від 26.04.1984 р. № 189 «Про порядок обстеження стану житлових будинків з метою встановлення їх відповідності санітарним і технічним вимогам та визнання житлових будинків і житлових приміщень непридатними для проживання».
Водночас згідно з вимогами державних будівельних норм ДБН В.2.2-15-2005 «Житлові будинки. Основні положення» приміщення магазинів роздрібної торгівлі допускається розміщувати лише на першому, другому і цокольному поверхах житлових будинків, а приміщення громадського призначення (окрім гуртожитків і житлових будинків для осіб похилого віку та сімей з інвалідами) повинні мати входи та евакуаційні виходи, ізольовані від житлової частини будинку.
Таким чином, виконання робіт з перебудови та перепланування житлових приміщень у багатоквартирних будинках з подальшим використанням їх як нежитлових має здійснюватися за згодою співвласників будинку та без обмеження їх інтересів та прав.
Порядок та умови надання дозволу на виконання будівельних робіт з реконструкції визначено Положенням про порядок надання дозволу на виконання будівельних робіт, затвердженим наказом Держбуду України від 05.12.2000 р. № 273 та зареєстрованим у Мін'юсті України 25.12.2000 р. за № 945/5166. Воно є обов'язковим для застосування усіма суб'єктами будівництва незалежно від форм власності, відомчої належності та джерел фінансування.
Згідно з Положенням дозвіл на виконання будівельних робіт надається інспекціями державного архітектурно-будівельного контролю, що ведуть реєстр таких дозволів. Виконання таких робіт без зазначеного вище дозволу забороняється. Дозвіл на виконання робіт із переобладнання та перепланування жилих приміщень надають за рішенням виконавчих органів міських (районних) рад та за погодженням органів містобудування та архітектури, санітарних і протипожежних служб. Проектну документацію необхідно обов'язково погоджувати з місцевими органами держнагляду.
Відповідно до вимог Кодексу про адміністративні правопорушення:
— виконання будівельних або реставраційних робіт без дозволу чи затвердженого проекту або з відхиленням від нього тягне за собою накладення штрафу на громадян від одного до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб — від п'яти до двадцяти (стаття 96);
— порушення правил користування жилими приміщеннями, санітарного утримання місць загального користування, сходових кліток, ліфтів, під'їздів, прибудинкових територій, правил експлуатації жилих будинків, приміщень та інженерного обладнання, безгосподарне або самовільне їх утримання, а також переобладнання та перепланування, у тому числі об'єктів благоустрою, тягнуть за собою попередження чи накладення штрафу на винних осіб від одного до трьох неоподатковуваних мінімумів доходів (стаття 150).
Згідно з Конституцією України набуте громадянами право на квартири державного житлового фонду та належні до них допоміжні приміщення є непорушним (стаття 41), забезпечується державою і захищається судом (стаття 55).
http://cnk.com.ua/
Вопрос: В 1983 году я вступил в семейный брак со своей супругой. С момента брака мне со стороны моих родителей был подарен жилой дом со всеми прилегающими надворными постройками. За время нашего совместного проживания я на денежные средства предоставленные моими родителями осуществил ремонт, пристройки, газофикацию дома, а так же построил другие подсобные помещения. Супруга на протяжении более 12 лет нигде не работала и фактически находилась у меня на иждивении. В настоящее время супруга еще до расторжения нашего брака подала на раздел "совместно нажитого имущества" и претендует на 1/2 доли, что я и оспариваю. Имеет ли она права на указанное имущество, в каких пределах, и что необходимо предоставить в суд для доказывания моей правоты.
Ответ: Ваша супруга имеет право подать на раздел имущества, т.к. она проживала с Вами достаточно времени, хотя предмет дарения не является предметом для раздела между супругами, она в этом доме проживала много лет и имеет право на половину имущества. В суд необходимо предоставить документы о дарении дома, а на чьи деньги производилось благоустройство дома - доказать тяжело. Совет: предоставьте вести дело адвокату-профессионалу.
Вопрос: Здравствуйте! у меня такая проблема: моей свекрови пренадлежит 3/4 квартиры, а отцу ее покойного мужа-1/4. мы готовы выкупить у него его часть квартиры, но насобирали деньги только на это, а на оформление и на уплату всех налогов денег уже не остаеться. По какому принципу должно оплачиваться оформление документов при купле -продаже части квартиры и кем должна осуществляться оплата налогов, и какие налоги при этом платяться?
Ответ: При оформлении купли-продажи недвижимого имущества (или его части), взимаются следующие налоги: 1% от стоимости продаваемой недвижимости (или его части) - в пенсионный фонд, 1% - налог на недвижимость, а также услуги нотариуса. Кто должен платить не регламентируется, по договоренности: либо пополам, либо одной из сторон.
АН "Мой Домик"
www.moydomik.com.ua
Вопрос: Я со своим другом-студентом собираюсь купить 1-комнатную квартиру «вскладчину». Скажите, пожалуйста, можно ли таким образом приобрести недвижимость в собственность на двух человек? Будут ли в таком случае у нас одинаковые права и обязанности?
Ответ: При заключении договора купли-продажи 1-комнатной квартиры необходимо прописать размер долей покупателей в зависимости от вклада. Если такие доли не установлены, то считается, что размер долей равен, и после заключения такого договора у вас будут одинаковые права относительно владения, пользования квартирой. Но распорядиться своей долей без согласия второго сособственника, кроме права ее подарить и завещать, будет невозможно. Это означает, что если вы в будущем решитесь продать свою часть, вы обязаны предложить ее выкупить второму сособственнику. Если он откажется от покупки, он обязан вас уведомить о таком решении. Такой отказ должен быть нотариально удостоверен.
Яна КОБАН -
руководитель юридического департамента компании «REALNEST»
Вопрос: Матери принадлежит частный дом с участком земли в этом же городе по праву наследования по завещанию от ее родной тети, которой этот дом ранее принадлежал. Однако мать не прописана в этом доме. Также есть дед - отец матери, которому больше 70 лет. Он был прописан в частном доме еще до того, как тот перешел по наследству матери. Однако дед не имеет права собственности на дом и землю вообще. Хотелось бы получить ответ на такой вопрос: в случае наследования имущества от матери по закону (без завещания) будет ли дед иметь право на наследование части дома и земли совместно с мужем и детьми? Если да, то какова может быть его доля? Обязан ли он в этом случае подавать заявление на вступление в наследство или же он будет считаться фактически вступившим в наследство по закону даже без подачи заявления в 6-месячный срок. Как в данном случае понимать формулировку: «Если наследник совместно проживал (был зарегистрирован) с наследодателем на жилплощади, доля в которой подлежит переходу по наследству, для него не существует ограничения по сроку заявления о своих правах, поскольку он считается фактически принявшим наследство»? Относится ли она к деду или нет? Мать не является прописанной (зарегистрированной) в частном доме с ее отцом. Она проживает (зарегистрирована) совместно со своей семьей (муж и дети). Что изменится в случае, если семья (отец, мать и дети) фактически временно проживают в этом частном доме без прописки и регистрации несколько лет?
Ответ: В соответствии со статьей 1258 Гражданского кодекса Украины наследование по закону осуществляется наследниками поочередно. В первую очередь право на наследование по закону имеют дети наследодателя, переживший супруг и родители. Это означает, что дед (отец умершей) будет иметь право на наследование данного имущества с пережившим мужем и детьми наравне. Доли в наследстве каждого из наследников по закону равны. Для принятия наследства наследник подает заявление в соответствующую нотариальную контору по последнему месту жительства умершей. Если же наследник постоянно проживал вместе с наследодателем на момент открытия наследства (смерти наследодателя), он считается принявшим его, если на протяжении шести месяцев он не заявит об отказе от наследства.
Яна КОБАН -
руководитель юридического департамента компании «REALNEST»
Вопрос: Два моих сына и их дядя получили в наследство квартиру. Дядя ключ от квартиры не отдает и вообще не пускает племянников на порог. Правомерно ли это и куда обратиться за восстановлением законных прав?
Ответ: Для того чтобы защитить свое нарушенное право свободного распоряжения собственностью, вашим племянникам необходимо обратиться в суд. Но для подтверждения нарушенного права необходимо заактировать в присутствии свидетелей факт невозможности доступа в данную квартиру.
Яна КОБАН -
руководитель юридического департамента компании «REALNEST»
